Листопад Таисия Повалий
- Слушали: 114
- Размер: 7.87 Mb
- Год: 2001
- Длительность: 3:41
- Качество: 320 kbps
- Дата релиза: 22.06.2022
Таисия Повалий - Листопад текст
Листопад — печальне диво, це журба дерев знову осінь у полон серця бере.
Так буває, опадає листя восени, так ранком опадають наші сни.
Тихо сльози опадають, тихо йде любов, мовчання — вирок більшості розмов.
Опадають наші роки тихо в сон-траву, я сни колишні бачу наяву.Листопад — печальне диво, це журба дерев знову осінь у полон серця бере.
Так буває, опадає листя восени, так ранком опадають наші сни.
Тихо сльози опадають, тихо йде любов, мовчання — вирок більшості розмов.
Опадають наші роки тихо в сон-траву, я сни колишні бачу наяву.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Не пиши листів прощання — я прощаю все, нас доля, наче листя, рознесе.
Не кидай на вітер слово — птахом полетить у неба бірюзового блакить.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Осінь серце полонила, та не назавжди, про листопад колись згадаєш ти.
Як журилися дерева в розставання час, як осінь раптом розлучила нас.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Так буває, опадає листя восени, так ранком опадають наші сни.
Тихо сльози опадають, тихо йде любов, мовчання — вирок більшості розмов.
Опадають наші роки тихо в сон-траву, я сни колишні бачу наяву.Листопад — печальне диво, це журба дерев знову осінь у полон серця бере.
Так буває, опадає листя восени, так ранком опадають наші сни.
Тихо сльози опадають, тихо йде любов, мовчання — вирок більшості розмов.
Опадають наші роки тихо в сон-траву, я сни колишні бачу наяву.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Не пиши листів прощання — я прощаю все, нас доля, наче листя, рознесе.
Не кидай на вітер слово — птахом полетить у неба бірюзового блакить.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Осінь серце полонила, та не назавжди, про листопад колись згадаєш ти.
Як журилися дерева в розставання час, як осінь раптом розлучила нас.
Приспів:
Листопад загублених надій, неставшихся подій і нездійсненних та даремних моїх
мрій.
Мій сад до осені пустий, його давно покинув ти і заміта сліпа печаль твої сліди.
Комментарии