Середнi вiки BRUTTO

Другий рік місто косить чума,
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя —
Лише хресна хода. Ходимо, кличемо Святих Отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.
Папське ім’я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць. Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати? Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки, такі Середні віки. Середні віки! Середні віки!
Середні віки! Середні віки, такі середні віки.
Середні віки! Середні віки!
Середні віки! Середні віки, такі середні віки. І тоді єпископ приходить
У єврейський квартал,
І говорить: «Хто з нас не гине за метал?
Усіх нас нищить небесний терор,
Усіх нас винесуть в чорний коридор. Світла немає. Відсутня мета.
Саме час починати свята».
І тоді лунає барабанний бій,
І підіймає з землі ремісників
І повій. І затягує нас у свою круговерть.
Тих, хто помер, не лякає смерть.
Не лякає жодна з її образ.
Боятись тут варто хіба що нас. Середні віки! Середні віки!
Середні віки! Середні віки, такі середні віки.
Середні віки! Середні віки!
Середні віки! Середні віки, такі середні віки. І ми одягаємо пір’я й хвости,
І змащуємо кров’ю натільні хрести,
І палимо на вулицях свого сатану,
І оголошуємо небесам війну. І водимо процесії довкола вогнів.
Все, що в нас є — це народний гнів.
Клади на обличчя пудру й грим.
Ніколи не пізно померти молодим. Ніколи не пізно змінити ім’я.
Про мене свідчитиме тінь моя.
Але ніколи й нікому не кажи про це.
Смерть не пізнає нас у лице. Середні віки! Середні віки!
Середні віки! Середні віки, такі середні віки.
Середні віки! Середні віки!
Середні віки! Середні віки, такі середні віки.