Гоп-ця Воплі Відоплясова

Віють вітри по долинах, дико завиваючи,
Так жіночки убивались по своїх причинах.
Як гора ішла на гору, сувора розмова,
Димці-дримці, гой-ця-ця.Віють вітри по долинах, дико завиваючи,
Так жіночки убивались по своїх причинах.
Як гора ішла на гору, сувора розмова,
Димці-дримці, гой-ця-ця.
Хлопці-мопці розводили, політичне враження
І трактори виводили в поле на розбори.
От тоді і вийшло смішно, полихала зоря,
Димці-дримці, гой-ця-ця.
Ой, на горі - дві тополі, а між ними — хлопці,
Спілкувались, сперечались, повбивались — Гоп-ця!
На даху сидить зозуля та кує на хлопці,
Вбили птаха каменюкой — всім настала Гоп-ця!
Їде Ліда на ровері, а за нею хлопці,
Ланцюгами по мордякам надавала, Гоп-ця!
Поза баром до Тамари залицялись хлопці,
Попід корінь їм Тамара відірвала Гоп-ця!
Ти Тарас і я Тарас, колоритні хлопці,
Підем завтра до Панаса на гулянку Гоп-ця!
У натурі до ментури загорнули хлопці,
По печінкам шанували чоботами, Гоп-ця!
Оце добре погуляли на весіллі вчора!